Пробач, не плач,
Забудь образи,
Пусти ті туги
І гірку печаль.
Тоді покинеш
Зайві думи й фрази,
Коли не треба
Та не жаль.
Зруйнуєш тромб
Із болю в серці –
Лишиться тільки
Спомин без чуття,
В якім не буде суму,
Жалю, тяги й струму,
Ані жаги до вороття.

Єлизавета.